рукопокладення


рукопокладення
і покладення рук, заст. рукоположення Обрядова частина богослужіння Таїнства Священства, під час якої архиєрей-святитель кладе праву руку на голову ставленика й призиває на нього благодать Святого Духа; хиротонія; висвячення

Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.

Смотреть что такое "рукопокладення" в других словарях:

  • хиротония — рукопокладення, висвячення на священика, диякона, єпископа, голосування піднесенням рук …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • Таїнство Священства — і Священство 1. Таїнство передачі Божої благодаті для здійснення таїнств і богослужінь; 2. Богослужіння, яке здійснюють на архиєрейській Літургії, під час якого через обряд рукопокладення відбувається це таїнство; хиротонія; рукопокладення …   Словник церковно-обрядової термінології

  • архиєрей — 1. Перший, найвищий, ступінь духовної ієрархії, священства; єпископ; 2. Особа, що займає найвищий ступінь священства, яка через рукопокладення прийняла Божу благодать і право здійснювати всі без винятку богослужіння й таїнства; єпископ; ієрарх;… …   Словник церковно-обрядової термінології

  • архиєрей-святитель — і святитель, архиєрей рукоположитель Архиєрей, що здійснює рукопокладення на хиротонії священнослужителів …   Словник церковно-обрядової термінології

  • висвячення — і висвята Те саме, що рукопокладення …   Словник церковно-обрядової термінології

  • диякон — 1. Третій, найнижчий, ступінь священства й церковної ієрархії; дияконство; 2. Особа, що займає найнижчий ступінь церковної ієрархії, яка через рукопокладення прийняла від архиєрея Божу благодать і право допомагати архиєреєві та ієреєві при… …   Словник церковно-обрядової термінології

  • духівництво — і духовенство Члени Церкви, які через висвячення (рукопокладення, постриження) отримали право й обов язок служіння Богові та духовної опіки над вірними; клир …   Словник церковно-обрядової термінології

  • єпископ — 1. Перший, найвищий, ступінь духовної ієрархії, священства; архиєрей; 2. Особа, що займає найвищий ступінь священства, яка через рукопокладення прийняла Божу благодать і право здійснювати всі без винятку богослужіння й таїнства, у тому числі… …   Словник церковно-обрядової термінології

  • єпископ-рукоположитель — Єпископ, який здійснює рукопокладення; архиєрей святитель …   Словник церковно-обрядової термінології

  • ієрей — 1. Другий ступінь церковної ієрархії, середній між єпископом та дияконом; пресвітерат; 2. Особа, що займає другий, середній, ступінь духовної ієрархії, яка через рукопокладення прийняла від архиєрея Божу благодать та право здійснювати всі… …   Словник церковно-обрядової термінології


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.