Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.
хиротония — рукопокладення, висвячення на священика, диякона, єпископа, голосування піднесенням рук … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Таїнство Священства — і Священство 1. Таїнство передачі Божої благодаті для здійснення таїнств і богослужінь; 2. Богослужіння, яке здійснюють на архиєрейській Літургії, під час якого через обряд рукопокладення відбувається це таїнство; хиротонія; рукопокладення … Словник церковно-обрядової термінології
архиєрей — 1. Перший, найвищий, ступінь духовної ієрархії, священства; єпископ; 2. Особа, що займає найвищий ступінь священства, яка через рукопокладення прийняла Божу благодать і право здійснювати всі без винятку богослужіння й таїнства; єпископ; ієрарх;… … Словник церковно-обрядової термінології
архиєрей-святитель — і святитель, архиєрей рукоположитель Архиєрей, що здійснює рукопокладення на хиротонії священнослужителів … Словник церковно-обрядової термінології
висвячення — і висвята Те саме, що рукопокладення … Словник церковно-обрядової термінології
диякон — 1. Третій, найнижчий, ступінь священства й церковної ієрархії; дияконство; 2. Особа, що займає найнижчий ступінь церковної ієрархії, яка через рукопокладення прийняла від архиєрея Божу благодать і право допомагати архиєреєві та ієреєві при… … Словник церковно-обрядової термінології
духівництво — і духовенство Члени Церкви, які через висвячення (рукопокладення, постриження) отримали право й обов язок служіння Богові та духовної опіки над вірними; клир … Словник церковно-обрядової термінології
єпископ — 1. Перший, найвищий, ступінь духовної ієрархії, священства; архиєрей; 2. Особа, що займає найвищий ступінь священства, яка через рукопокладення прийняла Божу благодать і право здійснювати всі без винятку богослужіння й таїнства, у тому числі… … Словник церковно-обрядової термінології
єпископ-рукоположитель — Єпископ, який здійснює рукопокладення; архиєрей святитель … Словник церковно-обрядової термінології
ієрей — 1. Другий ступінь церковної ієрархії, середній між єпископом та дияконом; пресвітерат; 2. Особа, що займає другий, середній, ступінь духовної ієрархії, яка через рукопокладення прийняла від архиєрея Божу благодать та право здійснювати всі… … Словник церковно-обрядової термінології
